Яблунева сосна у с.Гусаків
Яблучне святкування У с. Гусаків (Шегинівської ОТГ) збереглася традиція, яку здавна передавали з покоління в покоління. На Водохрестя тут прийнято одягати святкову ялинку і не просто одягати, а щедро прикрашати її яблуками. Цією роботою займаються неодружені хлопці та незаміжні дівчата. Таку ялинку обов’язково освячують в церкві. А потім розпродують яблука, найдешевшими вважаються нижні яблука, а найдорожче – яблуко з вершечка. «На Йордан, на Велію вбиралосі ялинку. А на Йордань увечір несли її до клубу і в клубі спродували…», – Даниїла Галун, 1930 р. н. «Сосну вбирали… на зимові свєта, на Йордань… Ялинку несли до читальні, вбрана ціла ябками… Перед тим несли до церкви», – Ольга Заяць, 1928 р. н. Ялинка має бути міцна, щоб витримати багато яблук. Зрубане дерево зв’язують, так щоб вийшли т. зв. «куполи». А вже потім щільно чіпляють яблука. З цією традицією пов’язують легенду, яку переповідають в селі. Кажуть, коли народився Ісус, прості люди не мали що Йому принести, тому зрубали сосну. Та поки вони донесли її, вона була повністю вкрита яблуками. «А в нас ще несуть ялинку на свєта, на різдвяні, на Йордань. Ви жеби виділи яка ялинка… Берут в когось вбирают, гет десь дальше, щоби ту ялинку нести. Колись за польської (влади, – авт.) несли ялинку, то такий хлопець бив, він сі називав Стефко. Він пив бензину і шпув (плював, – авт.), була така зроблена макітра з лену… І він на ню шпув і то горіло, а та ялинка освічена була… А народу з усіх сіл довкола було. Так нігде не вбирають, як тут в нас», – розповідає Даниїла Галун. Ось така цікава традиція збереглася в Гусакові. Сьогодні молодь села і далі прикрашає та освячує ялинку. Вважається, якщо подарувати дівчині верхнє яблуко, то це прирівнюється до освідчення. Тому і зараз святкові яблука найчастіше розкуповують.
