Оновили програмне забезпечення РРО? Подбайте про перереєстрацію

Яворівська ДПІ ГУ ДПС у Львівській області нагадує суб’єктам господарювання про необхідність при зміні версії програмного забезпечення реєстраторів розрахункових операцій (РРО) провести їх перереєстрацію у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до глави 3 розділу ІІ Порядку реєстрації та застосування РРО, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, у разі зміни даних щодо суб’єкта господарювання, зазначених у реєстраційному посвідченні, зокрема версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, виникає необхідність проведення перереєстрації такого реєстратора.

У такому випадку суб’єкт господарювання або його представник зобов’язаний протягом п’яти робочих днів з моменту виникнення змін подати до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» та чинне реєстраційне посвідчення.

Після отримання належним чином оформлених документів контролюючий орган не пізніше двох робочих днів проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС та видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення або розміщує його в Електронному кабінеті.

Заяву за формою № 1-РРО можна подати:

- особисто у Центрі обслуговування платників за місцем реєстрації;

- в електронній формі засобами телекомунікаційного зв’язку з дотриманням вимог законодавства у сфері електронного документообігу, у тому числі через сервіс «Електронний кабінет» у режимі «Подання звітності» (форма F/J13114).

ДПІ наголошує: своєчасне оновлення програмного забезпечення та перереєстрація РРО/ПРРО забезпечують коректність відображення розрахункових операцій, запобігають можливим розбіжностям у документах та гарантують безперебійну роботу касового обладнання.

Що вважається доходом для ФОП на єдиному податку та як вести облік

Під час тренінгу з платниками податків, фахівці Яворівської ДПІ зазначили, що підприємницька діяльність – це ініціативна, регулярна діяльність на свій ризик з метою отримання прибутку. Її можуть здійснювати як юридичні особи, так і фізичні особи – підприємці (ФОПи).

Згідно з Податковим кодексом України, доходом ФОП на єдиному податку вважаються всі кошти, які надійшли протягом звітного періоду – як готівкою, так і безготівково. Це може бути також дохід у вигляді майна або послуг.

Не входять до складу доходу:

відсотки, дивіденди, страхові виплати
бюджетні гранти
дохід від продажу майна, яке належить на праві власності фізичній особі
кошти, внесені з особистого рахунку, якщо з них вже сплачено податки

Також Податковий кодекс України (ПКУ) містить окремий перелік доходів, які не враховуються при обчисленні доходу ФОП – його наведено в п. 292.11 ПКУ.

Як вести облік доходів:

ФОП 1-2 груп і 3 група без ПДВ ведуть облік у довільній формі (помісячно), на папері чи в електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
ФОП 3 групи з ПДВ – за встановленою формою, визначеною Мінфіном.
Дані з обліку використовуються для заповнення декларації єдиного податку.

Важливо!

Якщо ФОП вносить готівку на свій рахунок у банку (наприклад, виручку), яка вже була врахована в обліку, то вона повторно не включається до доходу. У призначенні платежу слід вказати: «Виручка за [період]». Сума такої готівки не повинна перевищувати суму доходу, зазначену в обліку.

Також не вважаються доходом власні кошти ФОП, внесені на рахунок, якщо:

з них вже сплачені податки,
є підтверджуючі документи (довідки з реєстру, платіжки, розрахунки тощо).

Також, податківці обговорили питання безбар’єрного доступу до послуг ДПС, основні аспекти Національної стратегії доходів до 2030 року, реалізацію експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками в Державній податковій службі України.

Про суспільну та громадянську безбар’єрність говорили під час сеансу телефонного зв'язку «гаряча лінія»

Днями за участі начальника Яворівської ДПІ Петра Шота відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія», під час якого посадовець відповів на запитання про суспільну та громадянську безбар’єрність.

Посадовець акцентував увагу на тому, що відповідно до Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року візія напряму суспільної та громадянської безбар’єрності – забезпечення рівних можливостей участі всіх людей, їх об’єднань та окремих суспільних груп у житті територіальних громад та держави, рівний доступ до суспільно-політичного та культурного життя, сприятливе середовище для фізичного розвитку та самореалізації, а також інклюзивне середовище як передумова для участі у всіх формах суспільного життя та громадської активності.

Однією із стратегічних цілей цього напряму є те, що для кожної людини доступні послуги, зокрема соціальні, освітні, медичні, комунальні, транспортні, фінансові, правничі, безпекові, правозахисні, цивільного захисту, адміністративні, архівні, медіа та інші.

ДПС впроваджує принципи доступності та рівного сервісу для всіх платників і прагне, щоб кожен громадянин або підприємець мав можливість отримати необхідні послуги швидко, зрозуміло та з повагою до своїх потреб.

Для людей з інвалідністю та маломобільних груп населення забезпечено доступність приміщень у Центрах обслуговування платників. При цьому, першочергова увага приділяється зручності для таких осіб та забезпеченню їхніх потреб в отриманні послуг.

Обслуговування осіб з інвалідністю та маломобільних груп населення здійснюється позачергово. Таких відвідувачів супроводжує модератор ЦОП протягом всіх етапів отримання послуг.

Ми враховуємо особливості кожного і адаптуємось, щоб допомогти кожному.

На всі поставлені запитання в ході «гарячої лінії» надані роз’яснення в межах чинного законодавства.